задоволення потреб

1) насичення; пересичення

2) наповнення; переповнення

3) задоволення

4) мед. повнокров'я, плетора

* * *

1) насичення; пересичення

2) наповнення; переповнення

3) задоволення ( потреб)

4) мeд. повнокров'я, плетора

ІНТЕРЕСИ людські - властиве людині відношення, що виражає позитивну чи негативну спрямованість її активності, діяльності, історичної творчості на пошук, вибір, використання або створення шляхів, засобів, способів, норм, соціальних інститутів, здатних задовольнити людські потреби. І.л., разом з потребами та цінностями, спонукаючи соціальний суб'єкт (особистість, групу, історичну спільноту, клас, націю, суспільство), виступають рушійною силою історичного процесу. Реалізація І.л. неможлива без їх усвідомлення, що відбувається в процесі постійного порівняння, співставлення життєвого становища певних індивідів, соціальних груп, історичних спільнот між собою. Місце і роль І.л. у процесі детермінації людської життєдіяльності зумовлене, з одного боку, тим, що задоволення потреб відбувається не тільки безпосередньо, а переважно опосередковано, через конкретно-історичні суспільні відносини. З другого боку, певна потреба може бути задоволена різними предметами (чи навпаки, один і той самий предмет може бути об'єктом кількох потреб) і, відповідно, розмаїттям способів, засобів, шляхів, які втілюються, у свою чергу, у різного роду інтересах - історичних, національних, соціальних, економічних, політичних, духовних та ін. І.л., як вибіркове ставлення до можливих способів та норм задоволення потреб, залежать не тільки від світоглядних переконань, ціннісних орієнтацій, а також від соціального становища, рівня та умов культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта В. найбільш концентрованому вигляді переплетіння і зіткнення інтересів відбувається в сфері політики, бо саме в політичних інтересах втілюється узагальнене відношення носіїв інтересів до політичної влади, організаційно-управлінського, господарського, духовного життя суспільства. Історичний досвід засвідчує, що утвердження І. л., як правило, здійснюється у вигляді певних ідеологічних, морально-етичних концепцій, теорій, програм, які прагнуть надати інтересам даного соціального суб'єкта першочергового, а то й всезагального значення. Проте це не означає заперечення існування загальних І.л. у процесі історичного співжиття. Особливо гостро стоїть питання про їх врахування в умовах сучасної цивілізації, розвиток якої має не тільки позитивний, а й зворотний, тіньовий бік (екологічна й демографічна криза, роз'єднаність між людиною і природою, загроза нових війн, ризик самознищення людства та ін.). Класифікація І.л. може здійснюватися за допомогою таких критеріїв: за ступенем загальності (індивідуальні, групові, суспільні); за своєю спрямованістю (економічні, соціальні, політичні, духовні); за характером носія І. л. (особистісні, колективні, класові, національні, державні); за мірою усвідомлення (стихійні, теоретично обґрунтовані, програмні); за можливістю здійснення (реальні, ілюзорні, перспективні); по відношенню до традицій та тенденцій суспільно-історичного поступу (консервативні, прогресивні, реакційні) і т.ін. Результати вивчення І.л. соціальною філософією, іншими галузями гуманітарного пізнання впливають на ефективність політики держави, яка залежить від знаходження організаційно-управлінськими структурами оптимальної узгодженості індивідуальних, групових, суспільних І.л. в конкретних історичних умовах.

1. необхідність, потреба

2. звич. pl потреби бажання

- artificially stimulated wants штучно стимульовані потреби

- physically necessary wants предмети першої необхідності, життєво необхідні предмети вжитку

- social wants суспільні потреби

- want satisfaction задоволення потреб

- maximum gratification of wants максимальне задоволення потреб

- to supply wants задовільняти потреби

1) насичення; пересичення

2) наповнення; переповнення

3) задоволення ( потреб)

4) мeд. повнокров'я, плетора

Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.

[br]

Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669).

ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.

ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ - сучасна галузь філософської рефлексії, яка породжена тенденцією глобалізації життєдіяльності цивілізації доби постмодерна. Проблемне поле Ф.г.п. породжене суперечливим розвитком планетарної цивілізації. До нього належать проблеми: глобальної безпеки фізичних та екзистенційних першооснов існування людства; забезпечення збалансованого росту народонаселення й економічного росту країн; задоволення потреб світового господарства енергією та природними ресурсами; охорони природного середовища від руйнівного антропогенного тиску; захисту здоров'я людей від особливо небезпечних масових захворювань та негативних наслідків інтенсифікації науково-технічного активізму. Головне призначення Ф.г.п. полягає у виробленні нового планетарного мислення, здатного вчасно виявляти та осмислювати закономірності взаємодії різних соціальних складників цілісного світу, для якого найнагальнішою нині є проблема виживання. В рамках цієї філософії як предмет аналізу постають передумови розв'язання глобальних проблем постмодерністського стану цивілізації, філософські аспекти соціального, демографічного, екологічного прогнозування, здійснюється пошук шляхів перебудови світового економічного порядку. Наразі Ф.г.п. існує у вигляді відкритого новаціям та оновленню сімейства методологічних принципів і установок, спрямованих: на подолання розмежованості сучасного світу; на поглиблення й інтенсифікацію зв'язків і взаємодій різних країн та регіонів. Об'єктивна єдність, що виникає завдяки цим процесам, визначає спільність майбутнього для всього людського роду. Головна проблема Ф.г.п. - пошук стратегічних шляхів для гармонійного об'єднання людства. До можливих стратегій у цьому напрямі слід віднести: стратегію створення транснаціональних структур світового уряду та екологічно збалансованої планетарної економічної системи, стратегію досягнення глобальної демографічної стабілізації, формування глобальної культури нового типу. Ф.г.п. асоціює себе зі становленням і поширенням почуття причетності людини до тотальної єдності природи й Космосу, її відповідальності за майбутнє Всесвіту, за культуру й духовне життя людства. У дослідженні проблеми людини на ґрунті Ф.г.п. чітко окреслилися дві площини - прагматична (головне завдання вбачається в удосконаленні й розвитку нових "людських якостей", орієнтованих на майбутній світовий порядок і планетарну свідомість) та морально-етична (формування відповідальності за долю природи, цивілізації й культури). Заперечуючи революційні методи перетворення дійсності, Ф.г.п. протистоїть будь-яким формам фанатизму й екстремізму; визнає пріоритет еволюційних змін спочатку у свідомості людей, а потім в соціально-економічній і політичній практиці. Прагнучи виявити в різноманітних політичних, філософських, психологічних та релігійних концепціях те, що є загальноприйнятним, Ф.г.п. прагне зробити його джерелом культурного оновлення та підставою планетарної моралі прийдешньої цивілізації.

МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ - складова частина марксистської доктрини. Вихідним пунктом М.р.і. є визнання того факту, що передумовою будь-якої людської історії виступає тілесна організація індивідів та опосередковане останньою ставлення людей до природи. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність виробництва індивідами засобів життя. Спосіб, яким люди виробляють усі необхідні для свого життя засоби, є не тільки відтворенням їхнього фізичного існування, а й постає як певний спосіб життєдіяльності. Отже, першим моментом історичного процесу, згідно з М.р.і., є виробництво людьми засобів для задоволення своїх життєвих потреб. Другий момент - це породження нових потреб, викликаних виробництвом засобів для задоволення первинних потреб, що спонукає до нового виробництва. Третім моментом є виробництво індивідами інших індивідів, тобто розмноження, яке передбачає наявність певних суспільних стосунків, або сім'ї. Поділ праці, що супроводжує виробництво, має своїм наслідком нерівномірний розподіл суспільного продукту, відчуження індивідів від продуктів власної праці та концентрацію відчуженого продукту в руках окремих індивідів; це уможливлює становлення та формує ґрунт для появи держави. Протиріччя між приватним і суспільним інтересами та між розвитком продуктивних сил і виробничих відносин постають як рушійна сила історичного розвитку В. иходячи з цього, метою історичного процесу виявляється досягнення такого стану, коли внаслідок розвитку світового ринку та всебічної взаємозалежності спільної діяльності індивідів ці протиріччя (шляхом комуністичної революції) скасовуються, що призводить до подолання відчуження та свідомого контролю над силами, від яких індивіди до цього часу залежали. Принциповим положенням М.р.і. є теза про залежність свідомості від стану матеріального виробництва та від суспільних відносин, продукованих цим виробництвом; свідомість - це суспільний продукт. Попри тезу Маркса, що всі моменти історичного процесу не існують окремо один від одного та відведення у цьому процесі певної ролі індивідові, ортодоксальний марксизм зосередився головним чином на процесі матеріального виробництва, що зумовило тлумачення історичного розвитку в дусі економічного редукціонізму. Попри очевидну однобічність М.р.і., деякі його аспекти увійшли до методологічного активу соціальної філософії; зокрема, це стосується підходу до історії на основі аналізу економічних відносин як одного із чинників історичного поступу.

n ек. споживання; використання; витрата; ужиток; a споживний; споживчий

витрачання та використання кінцевих товарів (goods) і послуг (service¹) протягом певного періоду часу для задоволення будь-яких потреб

═════════■═════════

aggregate consumption сукупне споживання; annual consumption річне споживання; capital consumption амортизація основного капіталу; collective consumption суспільне споживання • колективне споживання • суспільне використання • колективне використання; contingent consumption plan умовний план споживання; current consumption поточне споживання; daily consumption побутове споживання • щоденне споживання; domestic consumption внутрішнє споживання • споживання всередині країни; energy consumption енерговитрати • споживання енергії; expected consumption передбачуване споживання; final consumption кінцеве споживання; fuel consumption споживання пального; government consumption державне споживання; home consumption внутрішнє споживання; household consumption особисте споживання • споживання домогосподарства; individual consumption особисте споживання; induced consumption похідне споживання; industrial consumption промислове споживання • виробниче споживання; internal consumption внутрішнє споживання; limited consumption обмежене споживання; local consumption місцеве споживання; manufacturing consumption споживання обробної промисловості; mass consumption широке споживання • масове споживання; metal consumption витрати металу • споживання металу; monthly consumption місячне споживання • щомісячне споживання; national consumption національне споживання; nominal consumption номінальне споживання; nonproductive consumption непродуктивне споживання; oil consumption споживання пального; optional consumption споживання товарів і послуг, які не є життєво необхідними; overall consumption загальний обсяг споживання; paying consumption платоспроможне споживання; per capita consumption споживання на душу населення; personal consumption особисте споживання; per unit consumption споживання на одиницю; power consumption витрати енергії • споживання енергії; private consumption особисте споживання • приватне споживання; production consumption виробниче споживання; productive consumption продуктивне споживання; public consumption споживання для задоволення суспільних потреб населення; rated consumption номінальне споживання • номінальні витрати; restricted consumption обмежене споживання; retail level consumption споживання, обчислене за кількістю продуктів, куплених вроздріб; social consumption суспільне споживання • громадське споживання; total consumption загальне споживання; under consumption недоспоживання; unproductive consumption непродуктивне споживання • невиробниче споживання; wasteful consumption марнотратне споживання; water consumption водоспоживання; world consumption світове споживання; yearly consumption річне споживання

═════════□═════════

consumption bundle споживчий набір; consumption by weight споживання за ваговим виміром; consumption efficiency ефективність у споживанні; consumption expansion зростання споживання; consumption financed on credit споживання, фінансоване в кредит; consumption function функція споживання; consumption in agriculture споживання в сільському господарстві; consumption in bulk масове споживання; consumption in industry споживання в промисловості; consumption in kind споживання в натурі; consumption needs споживчі потреби; consumption of goods споживання благ; consumption of labour power споживання робочої сили • витрата робочої сили; consumption of materials витрати матеріалів • споживання матеріалів; consumption on the spot споживання на місці; consumption plan план споживання • програма споживання • графік споживання • таблиця споживання; consumption possibility line лінія споживчих можливостей; consumption potential потенціал споживання; consumption priorities споживчі пріоритети; consumption program програма споживання • план споживання • графік споживання • таблиця споживання; consumption schedule графік споживання • таблиця споживання • програма споживання • план споживання; consumption purpose мета споживання; consumption ratio відносний показник споживання; consumption stage етап споживання; consumption trend тенденція споживання; efficiency in consumption ефективність у споживанні; goods of mass consumption товари масового споживання • товари масового вжитку; income-consumption curve крива дохід — споживання; nonrivality in consumption неконкурентність у споживанні; price-consumption curve крива ціна — споживання; per unit consumption of materials витрата матеріалів на одиницю виробу

КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ ( від лат. cultus - поклоніння) - вид релігійної діяльності, сукупність певних дій, обрядів, предметів і символів, що виникли на підставі віри людей в існування надприродних сил і можливість впливу на останніх. К. р. спрямований на задоволення релігійних потреб віруючих, оживлювання релігійної свідомості. К.р., як правило, етноконфесійно зорієнтовується, апробовується у релігійній практиці і при потребі змінюється. У деяких конфесіях, завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби людей. Конкретний зміст і сенс К. р. визначаються віровченням конфесії. Розрізняють два види К. р. - магія (чаклунство) та умилостивлювальний (пропіціальний).

САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ - усвідомлення індивідом своєї природної, інтелектуально-духовної, особистісної специфіки, національної і професійної приналежності, місця в системі суспільного виробництва, розподілу і відносин. С. о. може розглядатися в етичному, класовому, професійному, національному аспектах. Термін "С. о." вперше вжитий в давньоінд. епосі (IX ст. до н. е.), зустрічається в давньокит. та давньогрецьк. філософії і на пізніших фазах історичного поступу - як феномен ідеалістичного та матеріалістичного пояснення світу та його вибудови відповідно до рівня пізнавальної духовно-практичної діяльності людини. С. о. виступає необхідним компонентом як структури особистості в цілому, так і її свідомості зокрема. Специфіка самосвідомості полягає в тому, що вона виражає сутність внутрішнього світу особистості, опосередковане відношення суб'єкта до об'єктивного світу через безпосереднє відношення його до самого себе. В свідомості фіксується усвідомлення особистістю свого зв'язку із зовнішнім світом, що, в свою чергу, є загальною ознакою буття особистості. Основними ознаками С. о., на думку дослідників, виступають: усвідомлення особистістю зовнішнього світу і своєї єдності з ним; усвідомлення "самості" і неповторності свого духовного світу; усвідомлення й оцінка особистістю свого місця в системі природних і соціальних закономірностей, соціального статусу, а також потреб, інтересів, мети, соціально-етичного обліку і мотивів поведінки в повсякденній життєдіяльності; оцінка і самооцінка особистістю себе як суб'єкта діяльності, свідомості та спілкування. Особистість у самосвідомості сприймає себе як суспільно значущу цілісність, неповторну індивідуальність, як носія і творця суспільних відносин. С.о. зароджується і знаходить свій вияв лише в процесі суспільних взаємовідносин як між окремими людьми, так і групами, прошарками, класами, націями у процесі творення матеріальних і духовних цінностей (відповідно до задоволення діапазону своїх потреб, психологічних і фізичних можливостей, соціального статусу). С. о. включає в себе самопізнання (самооцінку), емоційно-ціннісне ставлення до себе і саморегулювання, які виокремлено мають свою структуру і перебувають у тісному взаємозв'язку та формуються відповідно до індивідуально-суспільних ідеалів. С. о. розкривається при здійсненні функціональних характеристик, серед яких насамперед виділяється інтегративно-пізнавальна, ціннісно-орієнтовна, самореалізуюча та ін. функції. С. о. постійно розвивається як відображення сфер життєдіяльності групи, класу, нації в соціально-політичних та економічних структурах на шляхах цивілізаційного інтегрування у відповідну єдність та цілісність.

Мак'явеллі, Нікколо (1469, Флоренція - 1527) - італ. державний діяч, філософ, письменник (комедіограф), поет. Висока освіченість М. включала досконале знання античної класики (латиною) та італ. літератури. Замолоду проявив себе як досвідчений і талановитий політик; у віці 29 років був обраний на посаду другого канцлера уряду республіки Флоренція. Після падіння республіки і відновлення влади Медичі (1512) М. був заарештований і висланий у свій маєток, де написав більшість своїх творів. У центрі уваги М. - філософія історії та політичні процеси, пов'язані із створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика роль відведена Фортуні, або Долі, яку М. вважав втіленням неминучого природного порядку речей. Але разом з тим вплив Долі не є фатальним, оскільки він багато в чому зумовлений об'єктивним середовищем та умовами, в яких діє людина І. сторичні події несуть на собі відбиток діянь самої людини, її вміння як пристосуватися до обставин, так і протистояти їм. М. наголошував на тому, що егоїстично орієнтовані потреби й інтереси є головною рушійною силою всіх різновидів людської діяльності - від родинно-побутової до політичної, від суто фізіологічної до інтелектуальної. Зокрема, всім людям притаманна потреба у примноженні власного багатства й поліпшенні добробуту своєї родини та громади, тісно пов'язана із відчуттям необхідності індивідуальної та національно-державної незалежності, економічної свободи, із прагненням до їх набуття і захисту Ч. им меншими є сподівання на можливість вільного вибору форм життєдіяльності та на їх позитивний результат, тим істотніше пригнічується індивідуальна й колективна активність. М. закликав наслідувати античні зразки гармонійного поєднання тілесної сили й здоров'я, крицевої міцності волі та величності духу, тобто прагнути до взаємоузгодженого і різнобічного розвитку, виявлення і задоволення всіх основних різновидів людських потреб, а насамперед вивчати і наслідувати приклад і принципи дохристиянської Римської імперії. Досліджував досвід і правила політичної діяльності, зокрема, закликав відокремити політику від моралі та характеризувати самостійність, міць і велич держави як ідеал, для досягнення якого політики повинні використовувати будь-які засоби. Звідси термін "мак'явелізм" - для визначення брудної політики за принципом "мета виправдовує засоби". Однак сам М. швидше засуджував, аніж схвалював відомі йому історичні приклади такого розуміння політики. Надавав монархії перевагу над республікою, зокрема, зазначав меншу ефективність останньої форми правління в критичних ситуаціях та значно сильніший руйнівний вплив її на підкорені силою народи околиць держави. Водночас М. вважав основою сили і стійкості держави та державця насамперед підтримку народу, здобуту як шляхом врахування і задоволення природних прав та інтересів громадян, так і завдяки військовим, дипломатичним, економічним успіхам владаря. У "Роздумах..." М. обґрунтовував думку про необхідність розмежування та водночас врівноваження влади державця, знаті (нобілітету) та народу. У наступних сторіччях, пов'язаних із становленням і розвитком демократій, ця думка трансформувалася в одну з фундаментальних ідей політичної філософії та практичної політики - про розподіл та збалансування різних гілок влади. М. - талановитий поет та автор драматичних творів; один із фундаторів європейської комедіографії. Був послідовним і палким захисником поширення та розвитку італ. мови. П'єса М. "Мандрагора" зажила слави насамперед як твір, написаний на поч. XVI ст. літературною італ. мовою.

[br]

Осн. тв.: "Державець" (1513); "Роздуми про першу декаду Тита Лівія" (1513 - 1516); "Діалоги, або роздуми про нашу мову" (1514 - 1516); "Бельфагор", "Мандрагора" (1518); "Про військове мистецтво" (1519 - 1520); "Флорентійські хроніки" (1520 - 1525).

n ком., ек., марк. споживач; клієнт; a споживчий; споживацький

той, хто фактично споживає або використовує товари (good) чи користується послугами (service¹) для задоволення особистих потреб; ♦ споживач не обов'язково мусить бути покупцем (purchaser) продукту чи послуги: напр., мати, яка купує спортивні черевики для дітей, вважається покупцем продукту, але його споживачами фактично є діти

═════════■═════════

average consumer середній споживач; college-educated consumer споживач з вищою освітою; conventional consumer звичайний споживач; direct consumer безпосередній споживач; domestic consumer внутрішній споживач; electricity consumer споживач електроенергії; end consumer кінцевий споживач; final consumer кінцевий споживач; gas consumer споживач газу; green consumer споживач екологічно чистих продуктів; health-conscious consumer споживач, який дбає про здоров'я; household consumers домогосподарства-споживачі; individual consumer окремий споживач; industrial consumer промисловий споживач • споживач товарів промислового призначення; interested consumer зацікавлений споживач; intermediate consumer проміжний споживач; large-scale consumer оптовий споживач; loyal consumer прихильний споживач • вірний споживач; nominal consumer номінальний споживач; personal consumer особистий споживач; potential consumer потенційний споживач; price-conscious consumer споживач, який вчасно реагує на ціну; primary consumer первинний споживач; prospective consumer потенційний споживач; quality consumer споживач високоякісних товарів; rational consumer раціональний споживач; reasonable consumer розсудливий споживач; retail consumer роздрібний споживач; secondary consumer вторинний споживач; semi-independent consumer напівнезалежний споживач; solvent consumer платоспроможний споживач; target consumer цільовий споживач; ultimate consumer кінцевий споживач; upper-income consumer споживач з високим рівнем доходу; weight-conscious consumer споживач, який стежить за своєю вагою

═════════□═════════

consumer advertising споживча реклама; consumer agreement договір зі споживачем; consumer awareness обізнаність споживача; consumer behaviour поведінка споживача; consumer behaviour research дослідження поведінки споживачів; consumer buying behaviour поведінка споживача; consumer choice вибір споживача • споживчий вибір; consumer commodities споживчі товари; consumer confidence довіра покупця; consumer confidence index індекс впевненості споживача; consumer convenience goods споживчі товари повсякденного користування; consumer cooperative споживчий кооператив; consumer credit споживчий кредит; consumer credit loan позика на споживчий кредит; consumer deal споживча угода; consumer demand споживчий попит; consumer demographic profile профіль демографічної статистики споживача; consumer demographics демографічні дані споживача • демографічна статистика споживача; consumer durables споживчі товари тривалого користування; consumer education навчання споживача; consumer equilibrium рівновага споживача • стан рівноваги споживача; consumer expectation survey обстеження очікувань споживачів; consumer goods; consumer industry промисловість споживчих товарів; consumer information споживча інформація; consumer lending кредитування споживачів; consumer list споживчий список; consumer loan споживча позика; consumer loyalty прихильність споживача; consumer magazines журнали для споживачів; consumer market споживчий ринок • ринок споживчих товарів; consumer motivation мотивація споживача; consumer needs споживчі потреби; consumer non-durables споживчі товари короткочасного користування; consumer ombudsman посередник у справі скарг споживачів; consumer panel група споживачів • комісія споживачів; consumer policy політика у сфері захисту споживачів; consumer price index; consumer products споживчі товари; consumer profile профіль споживача; consumer promotion стимулювання купівельного споживчого попиту; consumer protection захист споживача; consumer protection legislation законодавство у галузі захисту споживача; consumer relations споживчі відносини • відносини зі споживачами; consumer research вивчення споживача; consumer response реакція споживача; consumer sales продаж споживчих товарів; consumer service обслуговування споживачів; consumer sovereignty незалежність споживача • суверенітет споживача; consumer spending споживчі витрати; consumer spokesman представник споживачів; consumer stimulants споживчі стимули; consumer surplus надлишок споживача • споживчий надлишок; consumer survey опитування споживачів; consumer taste споживчий смак; consumer taxation оподаткування споживача; consumer transaction споживча операція

consumer:: end-user; consumer: producer; consumer ‡ C. four principles of marketing (386)

n ком. товар, товари; виріб, вироби; річ; благо, блага; a товарний

продукти чи послуги, спрямовані на задоволення тих чи ін. потреб суспільства, які можна купити або продати

═════════■═════════

acceptable goods прийнятний товар; advertised goods рекламований товар; agricultural goods сільськогосподарські товари; assorted goods підібрані товари • сортовані товари; auction goods аукціонний товар; barter goods бартерний товар; basic goods основні товари; branded goods марочні вироби • марочні товари; brown goodss: аудіо- та відео-товари; bulk goods гуртовий товар; canned goods консервовані товари; capital goods; choice goods добірний товар; competing goods конкуруючі товари; competitive goods конкурентні товари; competitively priced goods конкурентні товари; complementary goods доповнюванні товари; consignment goods консигнаційний товар; consumer goods; contingent goods випадковий товар • не передбачений заздалегідь товар; convenience goods товари повсякденного попиту; cotton goods бавовняні товари; custom made goods товар, виготовлений на замовлення; cut-price goods товар за зниженою ціною; defective goods пошкоджені товари • дефектний товар; delivered goods доставлений товар; dispatched goods відвантажений товар; dry goods сухий товар; durable goods товари тривалого вжитку • товари довгострокового користування; duty-free goods безмитні товари; electrical goods електричні товари; eligible goods прийнятий товар; essential goods необхідні товари • обов'язкові товари; exchangeable goods товари, які підлягають обміну; expired goods прострочений товар; export goods експортні товари; exported goods експортовані товари; factored goods комісійні товари; fancy goods модні товари • вишукані товари; fashion goods модні високоякісні товари; fast-moving goods ходові товари • збутовий товар • товар, що має попит; faulty goods пошкоджений товар • дефектний товар; finished goods готовий виріб; first class goods першорядний виріб; fixed price goods товари, які продаються за твердою роздрібною ціною; foreign goods закордонні товари; foreign-made goods закордонні товари; fragile goods ламкі товари • крихкі товари; frozen goods заморожений товар; future goods товари, куплені завчасно; generic goods немарочні товари; hard goods товари тривалого вжитку; hazardous goods небезпечні вироби; high-grade goods високосортні товари; homemade goods товари домашнього виготовлення; household goods господарські товари; import goods імпортні товари; imported goods імпортовані товари; incoming goods наступний товар; industrial goods промислові товари; inferior goods товари низької споживчої цінності; inflammable goods займистий товар • вогненебезпечний товар; insured goods застрахований товар; intermediate goods проміжні товари • напівфабрикати; knitted goods трикотажні вироби; large-scale goods товари масового споживання; low-grade goods низькосортний товар; luxury goods товари розкоші • предмети розкоші; manchester goods білизна; manufactured goods виготовлений товар; marked goods товар, знижений у ціні; marketable goods товар, що має попит; miscellaneous goods різноманітний товар; new goods новий товар; non-durable goods товар короткочасного користування • товар короткотривалого споживання • товар короткочасного вжитку; noncompetitive goods неконкурентоспроможні товари; nonhazardous goods безпечні вироби; non-refundable goods товар, що не підлягає поверненню і компенсації; nonrival goods неконкурентний товар; non-traded goods товари для внутрішнього користування; normal goods нормальне благо; ordered goods замовлений товар; packaged goods упакований товар; patent goods патентовані товари; perishable goods швидкопсувний товар • товар, який швидко псується; piece goods штучний товар • тканина в кусках; pledged goods заставлений товар; prepackaged goods фасований товар; primary goods сировинні товари; processed goods готовий виріб; proprietary goods фірмовий товар • марочні товари; quality goods високоякісний товар; refrigerated goods охолоджені товари; rejected goods забракований товар; repaired goods відремонтований товар; replaceable goods обмінюваний товар • обмінний товар; replaced goods замінений товар; retail goods роздрібні товари; returnable goods товари, які можна повернути; sale goods розпродажні товари; seasonal goods сезонні товари; secondhand goods уживаний товар; secondrate goods другосортні товари; selected goods добірний товар; semidurable goods товари з обмеженим терміном користування; serially produced goods товари серійного виробництва; shipped goods відвантажений товар; soft goods текстильні товари • товари короткочасного користування; sold goods проданий товар; specialty goods товари особливого попиту; spoiled goods зіпсований товар; spot goods товари в наявності; standardized goods стандартні товари; staple goods основні товари; store goods магазинні товари; style-and-fashion goods модні товари; substandard goods недоброякісні товари; substitute goods товари-замінники; superior goods товар високої споживчої цінності; surplus • товарний надлишок; taxable goods товари, оподатковувані митом; textile goods текстильні товари; trademarked goods марочні товари • фірмові товари; transit goods транзитні товари; unmarketable goods товар, не придатний для торгівлі; unshipped goods невідвантажений товар; unsold goods непроданий товар; unwrapped goods неупакований товар; white goods полотняні товари

═════════□═════════

cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; exchange of goods товарообмін; goods and services товари і послуги; goods en route товари в дорозі; goods for immediate delivery товар з негайною здачею; goods from stock товар зі складу; goods held in trust зберігати товар за дорученням; goods in process незавершене виробництво • товар в процесі виробництва; goods in stock товарні запаси; goods in transit товари в дорозі • відвантажений товар; goods of equal value рівноцінні товари; goods on approval товар для схвалення; goods on consignment товари на консигнацію; goods on hand наявний товар; goods short delivered нестача товару при доставці • недопостачання; goods train товарний поїзд • вантажний поїзд; goods vehicle товарний екіпаж • товарний засіб пересування; goods wagon товарний вагон; goods warehouse товарний склад; shortage of goods нестача товарів • дефіцит товарів; surplus of goods товарний надлишок; to advertise goods рекламувати товар; to buy goods купувати/купити товар; to carry goods перевозити/перевезти товар; to clear goods звільняти/звільнити товар від мита; to collect goods забирати/забрати товар; to consign goods посилати/послати товар на консигнацію; to deliver goods постачати/постачити товар; to dispose of goods збувати/збути товар; to distribute goods розподіляти/розподілити товар; to exchange goods обмінювати/обміняти товари; to exhibit goods виставляти/виставити товари; to export goods експортувати товари • вивозити/вивезти товари; to feature goods виставляти/виставити товари; to have goods on trial апробовувати товар • ухвалювати/ухвалити товар; to import goods імпортувати товар • ввозити/ввезти товар; to insure goods застраховувати/застрахувати товар; to introduce goods (on the market) впроваджувати/впровадити товар; to invoice goods виписувати/виписати рахунок-фактуру на товар; to keep goods in stock тримати товар на складі; to load goods навантажувати/навантажити товар; to manufacture goods виготовляти/виготовити товар; to mark goods позначити товар; to mortgage goods заставляти/заставити товар; to obtain goods одержувати/одержати товар • отримувати/отримати товар; to offer goods пропонувати/запропонувати товар; to order goods замовляти/замовити товар; to pack goods упаковувати/упакувати товар; to pay for goods оплачувати/оплатити товар; to price goods визначати/визначити ціну товару; to produce goods виготовляти/виготовити товар; to provide goods постачати/постачити товар; to purchase goods купувати/ купити товар; to push goods рекламувати товар; to recall goods відкликати/відкликати товар; to reject goods відмовлятися від товару; to resell goods перепродувати/перепродати товар; to return goods повертати/повернути товар; to secure goods оберігати/оберегти товар • забезпечувати/забезпечити товар; to sell goods продавати/продати товар; to sell goods retail • продавати/продати товар вроздріб; to sell goods wholesale продавати/продати товар гуртом; to sell out goods розпродувати/розпродати товар; to send goods on approval посилати/послати товар для схвалення; to ship goods відвантажувати/відвантажити товар; to stock goods утримувати товар на складі • тримати товар на складі; to supply goods постачати/постачити товар; to trace goods стежити за рухом товару; to trade in goods торгувати товаром; to transfer goods перевантажувати товар; to turn out goods випускати/випустити товар; to unload goods вивантажувати/вивантажити товар; to value goods оцінювати/оцінити товар; to warehouse goods поміщати/помістити товар на склад; to withdraw goods from the market знімати/зняти товар з продажу на ринку; transport of goods перевіз товарів • транспорт товарів; transporting of goods перевезення товарів; unloading of goods розвантаження товарів

(pdn)

n вир., ком., ек. 1. виробництво; вироблення; виготовлення, видобуток; продукція; a виробничий; 2. виробіток; продуктивність

1. процес перетворення матеріалів, праці, капіталу та знань у товари (goods) і послуги (service¹) для задоволення людських потреб; ♦ під поняттям «виробництво» розуміється не лише процес виготовлення фізичних товарів, а також і надання різного роду послуг, напр.: послуги фінансових установ, банківські операції; послуги, які забезпечені урядом і які не продаються, напр. бібліотек, поліції, заходи з охорони здоров'я, контроль якості харчових продуктів і т. ін.; зусилля лікарів, адвокатів, постачальників транспорту, торговців тощо; 2. кількість чого-небудь, виготовленого в результаті трудової діяльності

═════════■═════════

agricultural production сільськогосподарське виробництво; annual production річний виробіток; assembly-line production конвеєрне виробництво; automatic production автоматичне виробництво; average daily production середньодобова продуктивність; basic production виробництво основного продукту; batch production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; by-product production виробництво побічних продуктів; continuous production неперервне виробництво; contract production виготовлення продукції за контрактом; controlled production контрольоване виробництво; current production поточне виробництво; daily production добова продукція • денний виробіток; efficient production ефективне виробництво • високий виробіток; estimated production розрахункова продуктивність; flexible production гнучке виробництво; flow-line production потокове виробництво; full production серійне виробництво; full-scale production повномасштабне виробництво • серійне виробництво; high-run production великосерійне виробництво; high-volume production масове виробництво; incomplete production незавершене виробництво; industrial production промислове виробництво; inefficient production неефективне виробництво • низька продуктивність; in-line production потокове виробництво; jobbing production дрібносерійне виробництво; job lot production дрібно-серійне виробництво; joint production спільне виробництво; just-in-time production система виробництва «точно в строк»; large-lot production великосерійне виробництво; large-scale production великосерійне виробництво; least-cost production виробництво з найменшими витратами; lot production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; machine production машинне виробництво; mass production масове виробництво; material production матеріальне виробництво; medium-size lot production середньосерійне виробництво; monthly production місячний виробіток • місячна продуктивність; multiple production великосерійне виробництво; multistage production багаторівневе виробництво • багатоступеневе виробництво; net production чистий обсяг виробництва; nonstandard production нестандартне виробництво; overall production загальний обсяг виробництва; planned production планове виробництво; primary production виробництво сировини • видобувна промисловість; profitable production прибуткове виробництво; programmed production програмне виробництво; prototype production прототипне виробництво; quality production виробництво високоякісних виробів; quarterly production квартальний виробіток; roundabout production непряме виробництво • автоматизоване виробництво • технологічно містке виробництво; serial production серійне виробництво; short-run production дрібносерійне виробництво; small-lot production дрібносе-рійне виробництво; small-scale production дрібносерійне виробництво; standard production стандартне виробництво; tertiary production сфера надання послуг; total production загальний обсяг виробництва; volume production потоково-серійне виробництво • масове виробництво; waste-free production безвідходне виробництво; wasteful production затратне виробництво • збиткове виробництво

═════════□═════════

efficiency in production ефективність виробництва; factors of production; production account виробничий рахунок; production analysis аналіз виробництва; production capacity виробничі потужності; production cartel виробничий картель; production ceiling верхня межа виробництва; production control контроль виробництва; production cost; production cost accounting облік витрат виробництва; production costs in the long-run виробничі витрати у довгостроковому періоді; production cutback скорочення обсягу виробництва; production deficit дефіцит виробництва; production facilities виробниче обладнання; production function виробнича функція; production goods; production grid виробнича сітка; production in bulk масове виробництво; production incentive стимулювання виробництва; production index індекс обсягу виробництва; production-indifference curve крива постійного обсягу виробництва • ізокванта; production in lots серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; production line; production line supervisor керівник виробничої лінії; production machinery виробниче устаткування; production management управління виробництвом; production manager керівник виробництва • начальник виробничого відділу; production methods методи виробництва; production optimum виробничий оптимум • оптимальна програма виробництва • оптимальний план виробництва; production overheads; production per hour погодинна продуктивність; production per man-hour продукція за людино-годину; production plan виробничий план; production planning планування виробництва; production planning and control планування і контроль виробництва; production possibilities виробничі можливості • виробничий потенціал; production processes процеси виробництва; production set виробнича множина • виробничі можливості; production reorganization реорганізація виробництва; production resources виробничі ресурси; production run серійне виробництво • масове виробництво; production schedule виробничий календарний план; production scheduling складання виробничого календарного плану; production sequence послідовність виробничих операцій; production standstill затримка виробництва; production subsidies субсидії на виробництво; production supplies виробничий запас; production technique виробнича технологія • технологія виробництва; production under license виробництво за ліцензією; production volume обсяг виробництва; production volume variance; to boost production збільшувати/збільшити виробництво; to check production гальмувати/загальмувати виробництво; to commence production починати/почати виробництво; to curb production зменшувати/зменшити виробництво; to curtail production зменшувати/зменшити виробництво; to cut down on production зменшувати/зменшити виробництво; to cut off production припиняти/припинити виробництво; to go into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to hold back production гальмувати/загальмувати виробництво; to increase production збільшувати/збільшити виробництво; to phase out production звужувати/звузити виробництво; to put into production запускати/запустити у виробництво; to put into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to reduce production зменшувати/зменшити виробництво; to restrict production обмежувати/обмежити виробництво; to set up production налагоджувати/ налагодити виробництво; to slow down production гальмувати/загальмувати виробництво; to start production починати/почати виробництво; to step up production прискорювати/прискорити виробництво; to stop production припиняти/припинити виробництво; to switch over production переключати/переключити виробництво; to withdraw from production знімати/зняти з виробництва

ЕКОНОМІКА ( від грецьк. οικονομική - оселя і закон) - правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів, що використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) наука про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в процесі виробництва і споживання, обміну товарами і послугами. Першими джерелами класичної економічної теорії є праці Сміта, Рикардо, Дж. Cm. Мілля, Маркса, наукові здобутки історичної школи в нім. політичній економії (Рошер, Гільдебранд, Кніс, Шмолер, Брентано). У розробці загальних теоретичних засад Е. велика роль належить працям Кейнса. Засновниками економічної соціології були Спенсер і Маркс. Подальший розвиток Е. пов'язаний із дослідженням проблеми розподілу праці Дюркгеймом, розробкою теорії соціальних і економічних організацій М. Вебером, теорії підприємництва Вебленом. Якщо на початкових етапах становлення Е. як наука основні зусилля зосереджувала на аналізі впливу різноманітних інститутів (політичних, релігійних та ін.) на економічне життя суспільства, то за сучасних умов у центрі її уваги - економічна сфера суспільства як система ролей і статусів, пов'язаних із виробництвом і розподілом товарів та послуг О. сновний напрям дослідження - виявлення впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів, як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з економічними (див. відносини суспільні, відносини виробничі).

ІНТУЇТИВІЗМ - філософський напрям, що виник на початку XX ст. і, ґрунтуючись на певному розумінні інтуїції як способі розвитку біологічного життя, намагався подолати обмеженості механістичного тлумачення світу та логіко-дискурсивного пізнання. Хоча звернення до інтуїції, як до найвищої пізнавальної здатності, було властиве різним школам і окремим представникам ірраціонального напряму в історії філософії, І. виникає як реакція на сцієнтистсько-позитивістську тенденцію, що починає на той час набирати сили. Представники І. (Бергсон, Лосський та ін.) тлумачать інтуїцію не стільки як пізнавальну здатність, скільки як певну онтологічну характеристику людського буття та життя взагалі З. окрема, Бергсон розглядає інтуїцію та інтелект як два різних способи розвитку життя, один з яких зорієнтований на задоволення практичних потреб (інтелект), інший - на безпосереднє злиття з життєвим процесом. Більшість творів Бергсона, як одного з найвиразніших представників І., присвячена спростуванню механістичних, сцієнтистських поглядів на психіку людини та її свідомість, на проблему розвитку життя та здатності його осягнення. Саме виходячи з концепції життя як безперервного творчого процесу ("творча еволюція"), Бергсон тлумачить інтуїцію як знання-переживання, яке в принципі не може бути виражене в поняттях. Подібний підхід до інтуїції характерний також для феноменології Гуссерля та екзистенціалізму. Зокрема, гуссерлівське поняття "інтуїція сутностей" тотожне безпосередньому акту сприйняття. Якраз інтуїція й уможливлює феноменологію, попри те, що феноменологія передбачає особливий вид інтуїції, який відрізняється від усіх інших видів психічного сприйняття, апперцепції тощо. Ця ідея присутня і в феноменологічно орієнтованому екзистенціалізмі; за Сатром, пізнання може бути лише інтуїтивним.

Максимович, Михайло Олександрович (1804, хут.Тимківщина, нині с.Бугуславець Черкаської обл. - 1873) - укр. вчений-енциклопедист, ботанік, натурфілософ, історик, етнограф, письменник. Закінчив словесний (1819 - 1821) та природничий (1821 - 1823) від. філософського ф-ту Московського ун-ту. Магістр фізико-математичних наук, докт. слов'яно-рос. філології, чл.-кор. Петербурзької АН. У 1833 р. очолював кафедру ботаніки Московського ун-ту, в 1834 - 1835 рр. - перший ректор Київського ун-ту, проф. рос. та слов'янської філології (1834 - 1841, 1843 - 1845). Творча спадщина налічує понад 200 назв книг, статей, рецензій. У 1823 - 1834 рр. працював переважно в галузі природознавства. М. - фундатор наукового українознавства. Автор піонерських праць з історії літератури України-Русі, порівняльного аналізу "південно-російської мови" з іншими слов'янськими мовами, один із перших дослідників і перекладачів на укр. мову "Слова о полку Ігоревім", речник концепції самобутності і самостійності укр. мови, тяглості і неперервності (починаючи з Києво-княжої доби) укр. історії. Мислитель-романтик, що орієнтувався у культурознавстві на народні основи культури; свій час усвідомлював як "час народності". Один із перших у Росії (і Європі) дослідників народної поезії. Видав три збірки укр. народних пісень (1827, 1834, 1849), перша з яких стала подією не тільки в літературному, а й світоглядному вимірах культурного життя тогочасної Росії. Натурфілософ з помітною шеллінгіанською тенденцією. Філософія М. відзначається виразним ухилом в кордоцентризм. Природу М. сприймав не як засіб для задоволення утилітарно-матеріальних людських потреб, а як храм, єдність речовинного і духовного, як життя, що "бере свій початок від Бога". Бог, у розумінні М., не Годинникар, а Художник. Тому природа - це не годинниковий механізм, а вражаючий красою художній витвір, в якому немає дрібниць, бо кожна частинка відображає Ціле. За М., кожна наука має бути і філософією - єдністю розуму і серця.

[br]

Осн. тв.: "Головні засади зоології, або науки про тварин" (1824); "Про системи рослинного царства" (1827); "Основи ботаніки". У 2 кн. (1828, 1831); "Роздуми про природу" (1833); "Лист про філософію" (1833).